Викладено принцип та значення стрес-ехокардіографії з добутаміном у діагностиці ішемічної хвороби серця, виявленні життєздатного міокарда і визначенні прогнозу хворих, що перенесли інфаркт міокарда. Приведені методика проби, вимоги до лабораторії, персоналу, показання до проби, діагностичні критерії, побічні ефекти, обмеження і протипоказання.

Висвітлюються питання дитячої серцево-судинної патології. Викладено відомості про основні захворювання серця і судин у дітей з метою раннього їх розпізнавання, профілактики і лікування. Окремі розділи присвячено системним васкулітам, дифузним захворюванням сполучної тканини, а також проблемам дитячої онкології (пухлинам ока, щитоподібної залози, грудної і черевної порожнини, заочеревинного простору, малого тазу і крижово-куприкової ділянки, кісток, м'яких тканин), ювенільному ревматоїдному артриту, синдрому раптової смерті дітей грудного віку, серцево-судинній системі при інфекційних захворюваннях, дисмікроелементозам, впливу екологічних чинників на здоров'я дитячого населення.

Висвітлено проблеми здоров'я дітей, які постраждали унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, та особливості їх харчування за умов тривалого впливу малих доз іонізуючого випромінювання. Розглянуто критичні стани у дітей, методи невідкладної допомоги на догоспітальному етапі, а також сучасні методи інтенсивної терапії та реанімації. Проаналізовано патологію органа зору. Охарактеризовано вплив мікросоціальних чинників на розвиток дітей.

Наведено сучасні уявлення про роль змін системи нейрогуморальної регуляції у розвитку хронічної серцевої недостатності (ХСН). Зазначено важливу роль у прогресуванні ХСН активації ренін-ангіотензинової системи - підвищення рівня ангіотензину II має негативний вплив на перебіг захворювання та стимулює утворення низки вазоактивних речовин (норадреналіну, альдостерону, вазопресину, ендотеліну), дія яких погіршує його прогноз. Наслідками гіперактивації симпато-адреналової системи у разі ХСН є дисфункція і загибель кардіоміоцитів, порушення гемодинаміки, гіпертрофія міокарда, підвищення частоти серцевих скорочень, провокація ішемії міокарда й аритмогенез. У випадку ХСН порушується функція брадикініну - потужного вазодилататора, стимулятора вивільнення ендотелійзалежних розслаблюючих факторів (оксиду азоту, ендотелійзалежного фактора гіперполяризації) та простацикліну. Рівень передсердного натрійуретичного фактора в крові визнано можливим діагностичним критерієм безсимптомної дисфункції міокарда. Провідне місце в лікуванні ХСН зайняли препарати, що блокують ренін-ангіотензинову (інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту й антагоністи рецепторів ангіотензину II типу) і симпато-адреналову (beta-адреноблокатори) системи.

Розглянуто сучасний стан екології та світові тенденції її розвитку, а також екологічну політику України. Висвітлено питання запобігання забрудненню навколишнього середовища продуктами хімічної промисловості та шляхи знешкодження їх у випадку екологічної катастрофи. Наведено методику екологічної освіти та виховання з урахуванням диференційованого підходу до навчання, нових освітніх технологій.

Рассмотрены современное положение экологии и мировые тенденции ее развития, а также экологическая политика Украины. Освещены вопросы предотвращения загрязнения окружающей среды продуктами химической промышленности и пути уничножения их в случае экологической катастрофы. Приведена методика экологического образования и воспитания с учетом дифференцированного подхода к обучению, новых образовательных технологий.

На основании последних достижений медицины освещены вопросы этиологии, патогенеза, диагностики и вторичной профилактики симптоматических гипертензий. Приведена классификация, а также рассмотрены их особые формы. Описаны современные подходы к терапии симптоматических гипертензий.

Розглянуто теоретико-методологічні засади прогнозування системи вищої освіти, проаналізовано зарубіжний досвід діяльності у даній сфері. Встановлено основні принципи прогнозування та планування у системі вищої освіти. Обгрунтовано необхідність розміщення вищих навчальних закладів з урахуванням соціально-культурних і побутових потреб населення регіону та раціонального використання місцевих ресурсів. Описано макроекономічний механізм впровадження інноваційних здобутків у прогнозуванні розвитку вищої освіти. Запропоновано методи визначення основних параметрів формування прогнозів системної структури ВНЗ. Розкрито роль науково-педагогічних кадрів у підготовці висококваліфікованих фахівців. Висвітлено перспективи структурних зрушень у системі ВНЗ, охарактеризовано інноваційно-інформаційний інструментарій прогнозування. Проаналізовано актуальні проблеми та суперечності використання позабюджетних джерел фінансування вищої освіти.

Рассмотрены теоретико-методологические основы прогнозирования системы высшего образования, проанализирован зарубежный опыт деятельности в данной сфере. Установлены основные принципы прогнозирования и планирования в системе высшего образования. Обоснована необходимость размещения высших учебных заведений с учетом социально-культурных и бытовых потребностей населения региона и рационального использования местных ресурсов. Описан макроэкономический механизм внедрения инновационных достижений в прогнозировании развития высшего образования. Приведены методы определения основных параметров формирования прогнозов системной структуры ВУЗ. Раскрыта роль научно-педагогических кадров в подготовке высококвалифицированных специалистов. Освещены перспективы структурных преобразований в системе ВУЗ, охарактеризован инновационно-информационный инструментарий прогнозирования. Проанализированы актуальные проблемы и противоречия использования внебюджетных источников финансирования высшего образования.

Розглянуто питання фармакодинаміки та фармакокінетики різних класів діуретиків, механізм їх дії, висвітлено тактику використання під час артеріальної гіпертензії, серцевій недостатності, хронічному легеневому серці, лікуванні нервових і психічних захворювань. Описано протизапальні, гормональні та метаболічні ефекти діуретиків. Проаналізовано механізми розвитку рефрактерності до діуретиків і способи її подолання.

Рассмотрены вопросы фармакодинамики и фармакокинетики разных классов диуретиков, механизм их действия, освещена тактика использования при артериальной гипертензии, сердечной недостаточности, хроническом легочном сердце, лечении нервных и психических заболеваний. Описаны противовоспалительные, гормональные и метаболические эффекты диуретиков. Проанализированы механизмы развития рефрактерности к диуретикам и способы её преодоления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены данные литературы об особенностях развития заболевания и подбора адекватной антигипертензивной терапии у женщин с артериальной гипертензией в постменопаузальном периоде с сопутствующим остеопорозом. Описаны эффекты тиазидных и калийсберегающих диуретиков, их клиническая фармакология и особенности влияния на обмен кальция. На основании литературных данных сделан вывод, что применение комбинированного диуретика "Триампур композитум" у женщин в постменопаузальном периоде может быть полезным не только для лечения артериальной гипертензии без опасения вызвать гипокалиемию, но и для профилактики явлений остеопороза у этих пациенток.

Нарушение внутрижелудочковой проводимости в сочетании с очаговым поражением миокарда является одним из наиболее сложных электрокардиографических синдромов. Патология коронарного кровообращения у больных с ИБС, в том числе осложненной инфарктом миокарда (ИМ), является главным патогенетическим механизмом, реализующим нарушения в проводящей системе Гиса-Пуркинье. Остро возникшая или хроническая ишемия миокарда приводит к нарушению проведения импульса, изменяет физиологическую временную последовательность возбуждения различных отделов сердца и относительную синхронность электрофизиологических процессов в миокарде. В лекции рассмотрены изменения ЭКГ при основных вариантах нарушений внутрижелудочковой проводимости при ИМ, таких как фокальная ишемическая блокада или "острый блок повреждения", интраинфарктная блокада, периинфарктная блокада, блокада одного или нескольких определенных проводящих путей.

Обследованы 60 больных пожилого возраста с артериальной гипертензией и дисциркуляторной энцефалопатией. Больные разделены на две группы: пациенты 1-й группы получали традиционную антигипертензивную терапию (ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента и диуретики), 2-й - такую же терапию с добавлением комбинированного препарата "Фезам". Включение в комплекс антигипертензивной терапии больных с артериальной гипертензией и дисциркуляторной энцефалопатией препарата "Фезам" способствует восстановлению нормального суточного ритма артериального давления и значительному улучшению клинического течения заболевания.

Встановлено можливість застосування гематологічних індексів для стратифікації ризику у пацієнтів з психоемоційним напруженням, яке спричинене гострим одонтогенним болем. Проведено комплексне обстеження 91-го пацієнта для встановлення рівня психоемоційного напруження за допомогою холтерівського моніторування з визначенням показника варіабельності серцевого ритму - індексу адаптації; гемодинамічних показників, катехоламінів. Зіставлення одержаних даних з показниками 10-ти найбільш поширених гематологічних індексів показало, що гранулоцитарно-агранулоцитарний, лейкоцитарний індекс співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів, індекс співвідношення лімфоцитів і моноцитів, лейкоцитарний індекс інтоксикації не реагують на психоемоційне навантаження. Індекс зсуву вліво має вірогідну відмінність від інших гематологічних показників як у стані спокою, так і залежно від рівня психоемоційної напруги. У пацієнтів груп ризику з високими значеннями гематологічних індексів виявлено стрес-індуковану ішемію міокарда та порушення ритму серця. Зроблено висновок, що для стратифікації груп ризику розвитку серцевих подій у пацієнтів з гострим психоемоційним напруженням до комплексного клініко-функціонального обстеження слід включати інформативні гематологічні показники.

Впервые предложена научно обоснованная методика расчета диаметров выпусков для подачи пульпы из магистрального трубопровода в карты намыва в зависимости от характеристик пульпы, режима гидротранспортирования, диаметра магистрального трубопровода и параметров дамб хранилища отходов. Приведены результаты расчетов параметров течения пульпы в выпусках карт намыва для условий проектируемой второй карты хранилища отходов "Объединенное" ЮГОКа.

Обследовано 145 пациентов с клапанной болезнью сердца. У 70-ти из них отмечено сочетание с артериальной гипертензией (АГ) (60 % - гипертоническая болезнь, 25 % - застойная АГ, 15 % - почечная АГ), у 45-ти - нормальные показатели артериального давления. Определены следующие показатели: содержание моноаминоксидазы, активность калликреина и калликреиногена до и после физической нагрузки. Определены изменения указанных показателей в зависимости от уровня артериального давления и генеза АГ.

Обследованы 145 пациентов с клапанной болезнью сердца. У 70 из них отмечены сочетание с артериальной гипертензией (60 % - гипертоническая болезнь, 25 % - застойная артериальная гипертензия, 15 % - почечная артериальная гипертензия), у 45 - нормальные показатели артериального давления. Определены следующие показатели: содержание моноаминоксидазы, активность калликреина и калликреиногена до и после физической нагрузки. Определены изменения указанных показателей в зависимости от уровня артериального давления и генеза артериальной гипертензии.

Обследованы 112 пациентов с ревматическими пороками сердца и системной артериальной гипертензией, в качестве контроля были включены 62 больных с ревматическими пороками сердца и нормальным уровнем артериального давления, а также 20 практически здоровых пациентов. Определено функциональное состояние симпатоадреналовой системы по базальной и суточной экскреции катехоламинов и их предшественников - ДОФА и дофамина в покое и после физической нагрузки. Определены активность ренина и концентрация альдостерона плазмы крови.

Вивчено питання про стан реніну, ангіотензину та альдостерону у плазмі крові до та після фізичного навантаження у хворих з різноманітними вадами серця на фоні різних форм артеріальної гіпертензії та за наявності хронічної недостатності кровообігу. Зіставлено результати з рівнем зазначених показників пацієнтів, хворих на клапанну хворобу серця, та нормальним артеріальним тиском.

Досліджено поводження високомолекулярних ефірів, альдегідів, спиртів і летких кислот вина в процесі перегонки, їх перехід у окремі фракції дистиляту та коньячний спирт. Визначено вплив швидкості згону спирту, який міститься в перегінному середовищі та концентрації домішок на характер переходу домішок у дистилянт. Установлено кореляційний зв'язок між складом летких домішок вина або спирту-сирцю з оптимальним об'ємом головної фракції. Вивчено особливості впливу духмяних вод на склад та якість коньяків. Запропоновано новий спосіб одержання духмяних вод на базі ефективного використання головної та хвостової фракцій. Створено пристрій для фракціонування дистилянту та визначено основні параметри його роботи. Розроблено, випробувано та впроваджено удосконалену технологічну схему перегонки коньячних виноматеріалів, що базується на застосуванні розрахункового способу визначення оптимального об'єму головної фракції, раціональному використанні головної та хвостової фракцій у процесі виробництва духмяних вод, застосуванні даного пристрою для фракціонування дистилянту. Оптимізовано основні технологічні параметри процесу перегонки для апарата ПУ-500, що працює за схемою подвійної перегонки. Зазначено, що схема пройшла виробничі та приймальні випробування та впроваджена з фактичним економічним ефектом 7,9 тис.грн.

Описано механізми розвитку постінфарктної стенокардії (ПІС), висвітлено результати клінічних спостережень за хворими з ПІС. Проаналізовано особливості гемодинамічних параметрів і стан коронарного русла у хворих з ПІС, її взаємозв'язок з раптовою смертю. Наведено дані клініко-гемодинамічних критеріїв ефективності протиішемічного лікування, підходи до протиішемічної терапії та прогноз хворих з ПІС.

Описаны механизмы развития постинфарктной стенокардии (ПИС), освещены результаты клинических наблюдений за больными с ПИС. Проанализированы особенности гемодинамических параметров и состояние коронарного русла у больных с ПИС, её взаимосвязь с внезапной смертью. Приведены данные клинико-гемодинамических критериев эффективности противоишемического лечения, подходы к противоишемической терапии и прогноз больных с ПИС.